Кагги-Карр сиділа на плечі в моряка і незабаром її здолав сон. Еллі довелося взяти її на руки. Незабаром і дівчинці захотілось спати, але вона кріпилась і йшла, тримаючись за руку Чарлі.
Так пройшли кілька миль; раптом Лев зупинився, а Тотошко всівся на задні лапки й повернув мордочку назад.
— Я відчуваю запахи фарби і дерева, — прошепотів він.
Сон в Еллі миттю пропав, і вона злякано притулилась до дядька Чарлі.
Треба було дізнатись, чи багато дерев'яних солдатів попереду. Якщо їх двоє-троє, то можна битися, а коли цілий взвод — треба відступати.
Тотошко, притискаючись до землі і майже зливаючись з нею своєю чорною шерстю, поплазував уперед. Повернувся він через кілька хвилин.