Еллі глянула на лапи Лева і зойкнула від жалю: вони справді були суцільна рана.
— Ми вилікуємо їх, любий Леве! Дядечко Чарлі приготував чудове масло з горіха, воно допоможе тобі…
Моряк ввічливо привітався з Левом, і той одразу ж прийняв його в коло своїх друзів.
Із лісу прибіг Тотошко, що лякав на деревах птахів. Зустріч Лева і Тотошка була дуже сердечна. Вони поважно подали один одному лапи, а потім велетенський звір удав, ніби хоче проковтнути песика, як це було колись. Тотошко спочатку вдав, що страшенно злякався, а потім почав стрибати навколо Лева, намагаючись вхопити його за китичку хвоста. Тепер Лев вдавав із себе страшенно переляканого і, підібгавши хвоста крутився на місці.
Спостерігаючи ці витівки друзів, Еллі реготала до сліз.
— Присягаюся моєю дерев'яною ногою! — вигукнув Чарлі Блек. — Це найкумедніше видовище, яке тільки доводилось мені бачити!