--==Страница 133==--

Пред Оглавл След

Три ягоди одразу оживили песика, він розплющив очі, поворушив хвостиком.

Переконавшись, що його команда врятована, капітан дозволив і собі освіжитись виноградом. Великі жовті ягоди так і розтавали в роті, тамуючи спрагу і голод.

— Оце так виноград! — бурмотів моряк. — Я такого не їв навіть на Куру-Кусу!

Моряк узяв у руки ворону, погладив її чорне розкуйовджене пір'я.

— Ти наша розумниця! А я ж бо, старий копчений оселедець, ще сердився, що ти полетіла. От якби ти ще нас навчила, як здолати ту чаклунську силу каменя, я б визнав тебе наймудрішим птахом у світі.

Замість відповіді ворона дзьобнула ягідку і лукаво скосила на моряка чорне око.

Пред Оглавл След