— Що б це означало, дядечку Чарлі? — запитала Еллі.
Досвідчений мандрівник одразу здогадався.
— Присягаюсь якорем! — вигукнув він. — Твої друзі за гратами! З ними щось трапилось, і вони кличуть тебе на допомогу!
— Кагги-карр, кагги-карр, — прокаркала ворона, і Чарлі Блек міг цієї миті заприсягнути навіть перед судом, що у перекладі на людську мову це означає: — Так, так, так!
— Щогли і вітрила! — заревів моряк. — Коли б ця ворона змогла розмовляти по-нашому, вона розповіла б чимало цікавого!
Втім, птахи у Канзасі не розмовляють, і Еллі не дуже скоро дізналася, що сталося зі Страшилом та Залізним Дроворубом і як вони потрапили у біду.