В цей час вогонь згас. Замість гудіння від гір долинув голосний рев, повторений кілька разів луною.
Швидше, швидше до Смарагдового міста, — квапив Кокус. — Страшно. Страшно і незрозуміло все. Можливо, наш правитель…
— Мудрий Страшило відгадає, — вирішили Жувани, все ще тремтячи, і балабончики на капелюхах дзвеніли в такт їхнім словам.
ПРИЗЕМЛЕННЯ
ужинці квапились приземлитися до ранку. Вони гадали, що вночі на Белліорі, найімовірніше, сплять, як на Рамерії, і їхній приліт залишиться непоміченим.
Звідки їм було знати, що жителям Чарівної країни саме цієї ночі не спалося.