— Що не день, то неділя, — скаржилася тітонька. — Набридло! Хоч би посуд дозволили помити або підлогу підмести, так ні ж! І Генрі тиняється без діла! Якось йому пощастило — пробрався в курник і погодував курчат, так Біллина прямо накинулася на нього: «Навіщо псуєш дітям апетит!». А я ще заздрила багатіям! От не думала, що ледарям так важко живеться! І за що таке нещастя на старості років?
Скарги тітоньки стурбували Дороті, й вона вирішила порадитися з Озмою.
— Треба знайти їм заняття, — погодилася Принцеса, — але яке? Ніяк не збагну! Знаєш, Дороті, я подумаю, а ти відправляйся з ними в невеличку подорож. Нехай краще познайомляться з Країною Оз, може, знайдуть собі друзів.
— Яка чудова ідея! — зраділа Дороті.
— Я дам тобі ескорт, який вимагає титул принцеси, — додала Озма. — Адже ти — принцеса, чи не так? До речі, ти теж ще не скрізь побувала. Завтра вранці можете вирушати, про всяк випадок я окреслю приблизний маршрут, а набридне подорожувати — повертайтеся. На той час я, сподіваюся, придумаю заняття твоїм родичам.
Дороті ніжно поцілувала подружку і одразу помчала повідомити радісну звістку тітоньці й дядьку.
Наступного ранку, після сніданку, все було готове до від’їзду. Разом з Дороті в подорож вирішив відправитися сам Омбі Ембі, Головнокомандувач армії Озми.