— Вона набита, Ваша Величносте.
— То розпали її!
Каліко набрався сміливості і продовжив нагадувати:
— Але люлька вже горить, Ваша Величносте, і ви навіть палите її.
— Що? Як так? — тут монарх похлинувся димом і, нарешті, помітив, що й справді курить. — Але чому ти так грубо нагадуєш мені про це?
— Ваша Величностей, я лише ваш вірний слуга, нещасний слуга, — лагідно відповів ном.
Покора Головного Управителя трохи заспокоїла Короля, тож він, пихкаючи люлькою, повільно пройшовся по печері. Але умиротворення тривало недовго і незабаром гнів занурту-