— А мені Залізний Лісоруб!
Скінчилося тим, що рикуни побилися, ділячи ще не завойовану здобич.
— Раніше нам заважала Згубна Пустеля, — продовжив Великий Чорнозлоб, коли пристрасті, викликані поділом ще не вбитого ведмедя, злегка вляглися, — але тепер номи риють під пустелею тунель, і ми зможемо легко пробратися в Смарагдове місто. Завоюємо Країну Оз, а там і за номів візьмемося. Скажемо Генералу, що згодні, нехай доповість своєму Королю, а про інше йому знати не обов’язково.
План правителя сподобався рикунам, і учасники змови пішли вечеряти. Про Гуфа вони забули.
Тим часом тюремникові набридла забавка зі шпильками, і він взявся вищипувати генеральські вуса. За цією розвагою його й застав посланець від Чорнозлоба з наказом терміново доставити нома до правителя.
— Почекай пару годин, — попросив тюремник, — я ще не розправився з його вусами.
— Якщо зараз же не випустиш бранця, — перервав тюремника посланець, — Великий Чорнозлоб розправиться з тобою!