— Подивися краще на себе, — образився той, — розпустила хвіст, як павич!
— Ти маєш рацію, — важко зітхнула тітонька, — ми невинні жертви цього, як його...
— Етикету, — підказала Дороті.
— Ось-ось! Не думала я, що на старості доведеться вбиратися по дві години!
— А зараз я покажу вам палац, — усміхнулася Дороті. — Ходімо!
І вона провела їх коридорами і залами палацу, представляючи на ходу всім зустрічним, а потім показала свої апартаменти, що розташовувалися неподалік.
— Отже, все це правда?! — охала тітонька, розкривши від здивування рот. — Значить, чарівна країна і справді існує? І це не сон? Але де всі ці дивні створіння, про які ти згадувала?