— Подобається? А що ти нам даси, якщо ми погодимося?
Генерал знав, що цікавило фанаберів. Дорогою він все обдумав, адже відомо: тільки добрі справи робляться задарма, за злі зазвичай вимагають плату.
— Щойно наш Король отримає назад свій Чарівний Пояс, — відповів Гуф, — він одразу начаклує вам справжні великі голови, тож вам більше не доведеться соромитися своїх малесеньких голівок і тягати на шиї картонні муляжі.
— А не обдуриш? — засумнівався Вождь.
— Слово честі!
— Я пораджуся з народом, — поважно мовив Вождь Фанаберів і гучним криком скликав своїх підданих. Почувши про обіцянку генерала, фанабери відразу погодилися на пропозицію номів. Знайшовся, щоправда, один розумник, який поцікавився:
— А якщо ми не здобудемо Чарівний Пояс, що тоді?