Дороті відвели чотири прекрасні кімнати в палаці, вони так і називалися — «кімнати Дороті»: затишна вітальня, гардеробна, спальня і величезна, оздоблена мармуром, ванна кімната.
Завдяки дбайливості Озми в кімнатах було все, чого тільки душа забажає. Королівські кравці не гаяли часу, а заздалегідь знявши з дівчинки мірки, наповнили шафи в гардеробній різноманітними нарядами на всі випадки життя.
Дороті вчинила правильно, залишивши старі ситцеві сукенки в канзаському будинку. Куди їм братися до дивовижних творінь віртуозних кравців! Таких суконь не знайдеш в жодному, навіть найбільшому магазині Америки. Дороті вже давно могла б насолоджуватися всією цією пишністю, аби не дядько Генрі та тітонька Ем. Не могла ж вона залишити їх напризволяще!
Зате тепер, коли Озма дозволила її рідним оселитися в палаці, Дороті просто щаслива, що не тільки вона одна, але й дядько з тіткою зможуть хоч на старості років пожити серед такої розкоші.
Наступного ранку Дороті довелося одягнутися досить вишукано: небесно-блакитного кольору шовкову сукню з перловою облямівкою доповнювала перлова діадема у волоссі, і навіть застібки її туфель виблискували перлами. Дівчинка була трохи збентежена таким розкішним вбранням, але так розпорядилася Озма.
— Відтепер, — сказала вона, — ти одягатимешся відповідно до свого нового статусу. Ти — Принцеса, перша дама двору і моя компаньйонка.
Дороті не сперечалася. Чи не все одно? Адже одяг не може змінити людину, і в ситцевій сукні, й у шовковій сукні вона все одно залишиться простою й доброю дівчинкою.