— У мене п’ятдесят тисяч солдатів! — гордо випнув груди Король.
— Але вони всього лише номи, — уточнив Гуф і, вийнявши з монаршої кишені хустку, протер собі чоботи. — Зрозуміло, номи безсмертні, і загибель їм не загрожує, але ось із чарами в них поганенько. З утратою Чарівного Пояса ви втратили всю свою чарівну силу, й тепер проти Озми ми безсилі.
Очі Короля налилися кров’ю:
— Мовчати, або підеш на корм семиголовим псам!
— Не поспішайте, Ваша Величносте, — незворушний Гуф спокійно запустив руку в королівську табакерку. — Краще пошукаймо союзників.
— Яких ще союзників і де їх взяти?
— Хіба навколо мало лиходіїв? Переманимо їх на свій бік, зберемо всіх разом і нападемо на Озму. Це простіше простого, якщо з розумом взятися за справу. Самим нам не під силу справитися з Країною Оз, але разом із союзниками ми напевно здобудемо перемогу.