— Де ж дитина? — перепитала Кобилиця.
— Удома, звісно, де ж іще, — незадоволено відповідала жінка. — А якби вона вийшла на вулицю? Вона б потрапила під колеса. О, мій бідний, нещасний синочок!
— Ньо! — нетерпляче скомандував Чарівник, але не встиг екіпаж рушити, як із сусіднього будинку з криком «Допоможіть! Допоможіть!» вибіг чоловік і вхопився за вуздечку коня.
— Що з вами? — переполошився Чарівник і вискочив з екіпажу, а решта, крім тітоньки, рушили за ним.
— Допоможіть! Рятуйте! — кричав незнайомець. — Моя дружина спливає кров’ю! Їй відрубало руку!
Косматий чоловічок першим вбіг у будинок. У вітальні, скорчившись від болю, лежала на дивані жінка.
— Спокійно, мадам! Ще не все втрачено. Кров ми зупинимо. Друга рука ціла?