— Дуже просто: над пустелею і під пустелею, інакше кажучи, повітрям або під землею.
Почувши це, Король Номів аж підскочив від радості й, зістрибнувши зі свого трону, почав бігати по печері:
— Геніально, Блуг! Я — Король Підземного Царства, а всі номи — землекопи! Вони можуть пробратися під землею куди завгодно! Ми прориємо підземний хід до самого Смарагдового міста!
— Спокійно, Ваша Величносте, не поспішайте, — остудив королівський запал Генерал. — Номи — хороші воїни, але однієї сили й хоробрості недостатньо, щоб впоратися із Країною Оз.
— Ти впевнений?
— Цілком.
— Як же нам тоді бути?