--==Страница 64==--

Пред Оглавл След

Порошок, який отримав столяр, виявився цілющим. Джюс ненароком посипав дрібку на ведмежу шкуру — і шкура ожила, почала ходити й говорити. Урфін оживив дерев'яного клоуна і той вкусив свого господаря за палець.

Тоді у Джюса народився честолюбний план: зробити могутніх дерев'яних солдатів, оживити їх і стати з їхньою допомогою володарем Чарівної країни. Урфін був вправним столяром і невдовзі правителем міста. Вночі Руф Білан відчинив ворогам браму, і Смарагдове місто стало їхньою здобиччю.

За свою зраду Руф Білан отримав винагороду: король Урфін зробив його своїм першим міністром. Знайшлося у місті ще кілька зрадників. Урфін призначив їх своїми радниками.

Страшило і Залізний Дроворуб стали бранцями Урфіна. Коли вони відмовилися служити самозваному королю, Джюс ув'язнив їх у високій вежі, яка стояла неподалік од міста. Там вони мусили перебувати доти, доки не скоряться Урфіну.

Але друзі й не думали підкорятись. До них пробралася крізь грати їхня добра приятелька, ворона Кагги-Карр, та сама, що порадила Страшилові відшукати розумний мозок. В'язні вирішили послати ворону в Канзас, щоб вона покликала на допомогу Еллі, і Кагги-Карр рушила в далеку небезпечну путь. Їй вдалося розшукати дівчинку і передати їй листа.

На фермі у Смітів гостював у той час брат місіс Анни, одноногий моряк Чарлі Блек, веселий, кмітливий чоловік. Еллі дуже подружилася з дядьком Чарлі, розповіла йому про свої пригода в Чарівній країні та нишком зізналася, що скучає за любими друзями, які там залишилися. І раптом від них надійшла звістка, що Страшило і Дроворуб у біді.

Пред Оглавл След