--==Страница 109==--

Пред Оглавл След

— Які? — невинно запитала Еллі, хоч очі її сміялися.

— А такі! "Коли ми зі Страшилом… Коли Людожер… Коли мишача королева…" Хіба я винен, що мені не довелось там побувати?

Фред мало не плакав від люті.

— Пробач, Фредді, я більше не буду, — пообіцяла Еллі, і хлопець потроху заспокоївся.

Зрубавши кілька маленьких смолистих сосничок, Фред приготував оберемок смолоскипів. Сірники у нього були в нагрудній кишені ковбойки у бляшанці.

Хлопець прив'язав до каменя кінець тонкої мотузки, змотаної в чималий клубок.

Пред Оглавл След