РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Майстер чарівного зілля
— Дивись, он там! —Де?
— Біля довгого рудого хлопця.
— Отой в окулярах?
— Бачив його обличчя?
— А бачила шрам?
Шепотіння переслідувало Гаррі, тільки-но він наступного дня вийшов зі спальні. Учні в коридорах ставали навшпиньки, щоб роздивитися його, або притьмом повертали назад, аби знову пройти повз нього. Гаррі волів би, щоб вони так не робили, бо це заважало йому знайти свій клас.