Хоча Драко Мелфой і не почервонів, на його блідих щоках проступив легенький рум'янець.
— На твоєму місці, Поттер, я б поводився обережніше, — протягнув він. — Якщо не станеш трохи ввічливішим, то скінчиш так само, як твої батьки. Вони також не знали, що для них краще. А коли злигаєшся з такими покидьками — тіпа Візлі або того Геґріда, тобі ж буде гірше.
Гаррі й Рон попідводились. Ронове обличчя палало, як і його волосся.
— Ану повтори! — насупився він.
— Ого, ти зібрався з нами битися? — глузливо вишкірився Мелфой.
— Якщо ви негайно не заберетесь! — пригрозив Гаррі хоробрішим тоном, ніж почувався насправді: адже Креб і Ґойл були набагато дебеліші від нього чи Рона.
— Але ми не хочемо йти — правда, пацани? Своє ми вже з'їли, а тут дещо лишилося.
Ґойл простяг руку за шоколадними жабками, що лежали біля Рона, Рон шарпнувся вперед, та не встиг доторкнутися до Ґойла, як той моторошно зойкнув.