— Фред, я забороняю питати його про це. Навіть не думай. Не треба нагадувати йому про це першого ж дня у школі.
— Добре, не панікуй. Залунав свисток.
— Біжіть! — гукнула мати, і всі троє хлопців заскочили в поїзд. Потім вихилилися з вікна, мати поцілувала їх на прощання, а сестричка захлипала.
— Не плач, Джіні, ми тобі вишлемо цілу купу сов!
— І гоґвортську накривку для унітазу!
— Джорджі
— Мамо, це жарт!
Поїзд рушив, і Гаррі бачив, як мати махала рукою, а дівчинка, плачучи і сміючись, бігла за поїздом, аж поки той набрав швидкості. Потім зупинилася і теж замахала рукою.