Товстун витер долонею спітніле обличчя.
— Ванна в квартирі є? — діловито запитав він.
— Нема, — сказав професор, — ванни нема! Але якщо вам треба помити руки, то...
— Та ні, — засопів товстун, — помитись я й дома можу. Я думав, що вони роздяглись і купаються у ванній. Зрозуміло?
— Так, звичайно, — кивнув головою професор. — А втім, не зовсім зрозуміло.
— Бачите, — поважно сказав фотограф, — якщо діти скинули трусики, — отже вони вирішили скупатися. Що ще вони можуть робити без трусів і без сандалій? Нічого не розумію! — розвів руками Шмідт.
Він широко розставив ноги, заклав руки за спину і, опустивши голову, довго дивився на жовті квадратики паркету, потім випростався і сказав упевнено:
— Дарма! Ми їх знайдемо! Вони тут, професоре! Вони просто ховаються! Будьте певні! Мій Джек ніколи не помиляється.