— Ні, не прилітав… — відповів Нюхмумрик, припалюючи люльку. — Такі крихітні дракончики роблять усе, щоб їм лишень заманеться. То одне, то інше… Досить їм угледіти жирну муху, забувають про все, що знали й любили. Отаке-то воно з драконами, як бачиш! Ніщо їх не може втримати…
Мумі-троль надовго замовк, а тоді таки сів у траву поруч з другом.
— Мабуть, твоя правда. Добре, що він собі полетів геть! Так… Можливо, це було найправильніше рішення… Послухай, у тебе новий поплавок. Гарний має вигляд у воді… Червоний!
— Так, гарненький, — погодився Нюхмумрик. — Я й тобі зроблю такий самий. Ти ж прийдеш завтра до річки порибалити?
— Звичайно! Неодмінно прийду! — відказав Мумі-троль.