Його друг задер голову й випалив:
— Дракон зі щирого золота з малюсінькими зеленими лапками, який може віддано супроводжувати свого господаря по всьому світу! — враз Мумі-троль зірвався на ноги й закричав: — Це я його знайшов! Я знайшов маленького Дракончика!
Доки друзі крокували до будинку, Нюхмумрик пройшов через усі стадії: від недовіри та здивування до захоплення. Він був неперевершений!
Мумі-троль та Нюхмурик піднялися сходами, обережно відчинили двері й увійшли до мансарди. Слоїк стояв на столі, однак Дракончика й слід пропав. Мумі-троль шукав під ліжком, під комодом, облазив усю кімнату, гукаючи:
— Любчику мій… маленька крихітко…