--==Страница 389==--

Пред Оглавл След

Він зачинив вікно й повернувся до столу.

— Дерева оживають пізно вночі, — пояснила Маленька Мю, очі в неї горіли від збудження. — Вони повзуть, дряпаються угору скелями й стогнуть… Ось так, — і крихітка продемонструвала, як вони це роблять.

— Тільки не кажіть, що вони спробують залізти сюди! — злякався Мумі-троль.

— Звичайно, спробують, — не залишила йому надії Маленька Мю і додала, стишивши голос: — Хіба не чуєш, як камені вже гупають у двері внизу? Вони котяться звідусіль, невдовзі на східцях виникне штовханина… Дерева оточать маяк щільним кільцем, чіпляючись корінням, дряпатимуться по стінах, заглядатимуть у кожне вікно — у нашій кімнаті стане темно…

— Ні! — налякано зарепетував Мумі-троль, затуливши носа лапками.

— Люба Маленька Мю, — суворо мовила Мумі-мама. — То лише твої фантазії…

Пред Оглавл След