Мумі-тато шалено втішився. Враз у ньому все заворушилося, все, що дрімало досі, прокинулося, зашкребло й залоскотало. Здавалося, ніби в Татовому животі випросталися сталеві пружини й привели його в рух. Він сторчголов кинувся додому, одним махом перелетів угору сходами, шарпнув двері й зарепетував:
— Послухай! Я маю ідею!
— Що ти кажеш! — вигукнула радісно Мумі-мама від кухонної плити. — Велику?
— Велику! — відповів Мумі-тато. — Велетенську! Сідай сюди, я тобі зараз розповім!
Мама сіла на одну з порожніх скринь, а Тато заходився розповідати про свої міркування. Коли він закінчив розповідь, Мумі-мама сказала:
— Неймовірно! До такого тільки ти міг додуматися! Там можна знайти все, що захочеш…