— Яка краса! — зраділа Мама Мумі-троля. — Я ще ніколи не мала такої гарної речі!
Від великої втіхи, вона аж споважніла.
— А ми ніяк не могли збагнути, навіщо тобі рис! — вигукнув Мумі-троль. — Рис набухає від вологи… тож ми подумали, що маєш намір якось ущільнити вікно…
— Фантастично! — Маленька Мю була щиро захоплена. — Неймовірно!
Вона переставила каструльку на інше місце, де краплі зі стелі промовляли не «плюсь-плюсь» і не «буль-буль», а «хляп-хляп», і додала:
— Ось і не буде у нас рисової каші!