Мумі-троль кулею вилетів у садок.
— Мамо, — зарепетував він. — У неї з’явилися лапки! Лапки уже видно!
«Цього я й сподівалася, — подумала Мумі-мама, сидячи на яблуні. — Бабуся добре знала свою справу. Добре, що я здогадалася підмішати домашні ліки до кави».
— Чудово! — зрадів Мумі-тато. — А буде ще ліпше, коли з’явиться її писочок. Мені стає якось прикро на душі, коли доводиться розмовляти з невидимкою, яка, до того ж, не відповідає.
— Тсс, — застережливо шикнула Мама. Лапки Нінні стояли в траві серед опалих яблук.
— Привіт, Нінні! — загукала Маленька Мю. — Ти спала, як порося! Коли вже покажеш свого носа? Вигляд у тебе, мабуть, жахливий, якщо вже ти мусила стати невидимкою!