Пан Марабу надовго замислився, а тоді рішуче сказав:
— Вам самим це ніяк не під силу. Але я допоможу, бо ж ти знайшов мої окуляри!
Він дзьобом підняв Мумі-троля — дуже обережно — і посадив собі на спину, а тоді, кілька разів змахнувши крилами, полетів понад берегом. Мумі-троль ніколи ще не літав, тож літати йому страшенно сподобалося, хоч і було трохи лячно. А як він запишався, коли пан Марабу опустився на землю поруч з Мамою та Крихітним Звірятком!
— Я до послуг пані у ваших пошуках, — галантно уклонився пан Марабу. — Якщо шановне панство зволить сісти мені на спину, ми одразу ж полетимо.
Спершу він посадив Маму Мумі-троля, а потім Крихітне Звірятко, яке аж повискувало від захоплення.
— Тримайтеся міцно! — попередив пан Марабу. — Бо зараз летітимемо над водою.