— Рятуйте! — заверещав не своїм голосом Чмих. — Він нас усіх пожере!
«Пригода» занурилася носом у воду, потім випросталася знову і на шаленій швидкості полетіла у відкрите море. Перед нею бринів натягнутою тятивою трос, і там, де він зникав у глибині, розбризкувалися навсібіч білі вуса шумовиння.
Мамелюкові таки смакували оладки!
— Спокійно! — командував Хропусь. — Зберігати спокій! Усім залишатися на своїх місцях!
— Лиш би він не пішов углиб! — заклинав Нюхмумрик, забившись у куток на носі човна.
Та Мамелюк рвав навпростець у безкрає море. Невдовзі берег ледь виднівся вузенькою смужкою на обрії.