— Я лише інколи потримаю її в руках, — умовляв Чмих. — Скажімо, щонеділі…
Мумі-троль на якусь хвилю замислився.
— Гаразд, — врешті погодився він. — Можеш брати кулю щонеділі й щосереди.
У той час далеко від усіх берегом походжав Нюхмумрик. Він брів понад самою водою, і, коли хвилі з шипінням намагалися облизати його черевики, зі сміхом відстрибував убік. Як вони сердилися!
Неподалік мису Нюхмумрик зустрів Тата Мумі-троля, котрий тягав з води дошки та колоди.