— Нащо? Сиджу собі та й сиджу, нікому не заважаю, — буркнув Ондатр.
— Але ж ви сидите на торті Мумі-троля!
Ондатр аж підскочив і — о, сили небесні! — на що він ззаду був схожий! А торт!..
— А ось цього робити було не слід! — вигукнув Мумі-троль. — Торт спечений на мою честь!..
— Тепер я клеїтимуся все своє життя! — лементував Ондатр. — Я такого не стерплю! Це ваша вина!
— Заспокойтеся! Заспокойтеся! — вгамовувала товариство Мама. — Від того, що на ньому посидів Ондатр, торт не перестав бути тортом. Хіба трішки змінив форму…