— Ой-ой! — зітхнула Мама знову і заходилася готувати обід на примусі.
Годинник показував за п’ять хвилин сьому. Коли всі вже пообідали і перейшли до сиру, ззовні почулося голосне чмихання. З-під ковдри, яка затуляла вхід, з’явилася вусата рийка.
— О, ви таки прийшли, — зрадів Мумі-троль.
— Я не витримав у гамаку шаленої спеки, — мовив Ондатр. — Подумав, що у печері, мабуть, прохолодніше.
Він статечно пошкандибав у куток.