— Я так за тобою тужив, — Чмих знову простягнув до нього лапку.
Кошеня відстрибнуло на недосяжну віддаль. Щоразу, як Чмих намагався підійти ближче, воно відсувалося, але не втікало.
— До нас летить комета, — мовив Чмих. — Ходи з нами, бо від тебе й сліду не зостанеться…
— Пхе, — пирхнуло кошеня і позіхнуло.
— Обіцяєш прийти? — суворо запитав Чмих. — Мусиш мені пообіцяти! Перед восьмою…