— Яка гарна музика! — перешіптувалися вони. — Саме до танцю!
— Мамо! — скрикнув один малесенький повзик, показуючи на Мумі-троля. — Он стоїть генерал!
Уся родина повзиків підступилася ближче — помилуватися медаллю.
— Яка у тебе розкішна гривка! — захоплювалися вони Хропсиною зачіскою.
Мавки по черзі розглядали себе у люстерку з рубіновими трояндами, а кожний водяник вважав своїм обов’язком підписатися у зошиті Хропуся водяним знаком. Ураз залунала пісенька «В усіх звірят кокарди на хвостах» — без жодної фальшивої ноти! — а з-за куща, завзято витинаючи на інструментах, з’явилися Нюхмумрик з Коником-стрибунцем. На майданчику завирувало, всі кинулися шукати собі партнерів до танцю. Невдовзі пари закружляли у танку.
— Ти гарно танцюєш, — похвалила Хропся. — Що це за танок?