— Шкода, що ти не можеш побачити, як вона тобі личить, — пошкодувала Хропся.
І тоді Мумі-троль простягнув їй люстерко, яке ховав за спиною.
— А це — тобі, — мовив він. — Щоб ти могла собою милуватися.
Доки обоє розглядали своє відображення, знову теленькнув дзвіночок — досередини увійшов Нюхмумрик.
— Гадаю, штанам варто трохи постаріти, — сказав він. — Вони не мають моєї форми.
— Шкода, — скрушно зітхнула бабуня. — Але новий капелюх тобі, напевно, не завадить…