Саме тієї миті до них долинув крик. Хтось у лісі кликав на допомогу, та так голосно і розпачливо, аж в усіх трьох хутро стало дибки. Мумі-троль кинувся на голос, немов ядро, випущене з пращі.
— Почекай! — горлав Чмих. — Я не встигаю! Ой! Ай!
Рятувальна мотузка уп’ялася йому в живіт, він запоров у землю носом, то так його й волочили за собою. Мумі-троль та Нюхмумрик спинилися щойно тоді, як налетіли на дерево; мотузка між ними спинила їхній біг, і вони попадали.
— Зніміть з мене цю бісову мотузку! — сердито закричав Мумі-троль.
— Ти лаєшся! — отетерів Чмих.
— То й що?! — не вгавав Мумі-троль. — То Хропся кликала на допомогу! Я певен, що то вона!