— Врятуй нас! Врятуй нас! — ридав Чмих.
— Вони геть знетямлені, — пробурмотів Гемуль, запихаючи у щілину сачок.
Сачок дуже обважнів, коли Гемуль витягав його. Він тягнув і підважував його, а витягнувши, захотів роздивитися свій улов.
— Дуже дивно, — мовив Гемуль, витрушуючи з сачка Мумі-троля, Нюхмумрика, Чмиха, намет і два наплічники.
— Страшенно дякуємо! — тішився Мумі-троль. — Ти врятував нас в останню хвилину!
— Я вас врятував? — здивувався Гемуль. — Не мав такого наміру! Мене цікавлять тільки рідкісні комахи, які зчинили там, унизу, галас. (Гемулі зазвичай тугодуми, однак дуже лагідні, якщо їх не сердити).