— Ну, що ви на це скажете?
— Я не можу повірити, що садівники-блоти колись були могутніми чарівниками, — сказала Джульєтта. — По-моєму, крім чорнобривців, бузку та фруктових дерев, їх ніколи нічого у світі не турбувало.
— А от зі смаргами мені все зрозуміло, — мовив Понтій. — Вони так геніально жебракують, що я завжди знав: тут не обходиться без магії.
— Що не кажіть, а Нарит змінив Місто, — зітхнув Шмигун. — І не на краще.
— І Гаврик, судячи з записки Крива, повинен повернути все на свої місця.
— От тільки як? — ніяково знизав плечима той. — Я ж просто малий бука. Та й ніколи мені, на роботу вже пора.