"Невже це я замерз до таких шалених дрижаків?" — подумав Гаврик.
І тут почувся сонний переляканий голос Шмигуна:
— ЗЕМЛЕТРУС!!!
Лепрехун підскочив ледь не до склепіння печери.
— Швидше на вулицю!
Друзі навпомацки кинулись до рятівного виходу з печери, яка від могутніх підземних поштовхів здригалася щораз дужче. Згори посипалися гігантські бурульки, так звані сталактити, що бозна— скільки століть, наростаючи, міліметр за міліметром спрямовували свої гостряки в підлогу.