Але навколо нього зібралося так багато люду, що він заблукав і прийшов на широку площу, де стояв королівський палац.
І ворота палацу відчинилися, і назустріч Хлопчикові-зірці поспішили священнослужителі та найбільші вельможі міста, і сказали, вклонившись йому низько:
— Ти наш володар, на якого ми давно чекаємо, і син нашого короля.
А Хлопчик зірка їм відповів:
— Я не королівський син, а син бідної жебрачки. І як ви можете казати, що я вродливий, коли я знаю, що на мене гидко глянути?
Тоді той, чий обладунок був прикрашений золотими квітами і на чийому шоломі замість гребеня був крилатий лев, підняв перед ним свого щита і крикнув: