– Чи нема тут якогось човна, щоб переправитись на той бік у Б.? – озвалась Еліза.
– Де там! – відказала жінка.– Човном тепер не переїхати.
Страх і розпач, що відбились на Елізиному обличчі, вразили господиню, і вона запитала:
– Вам так треба на той берег? Хтось занедужав? Я бачу, ви дуже стривожені.
– Моїй дитині загрожує велика небезпека,– сказала Еліза.– Я дізналася про це тільки вчора ввечері і пройшла чималу дорогу, щоб потрапити на пором.
– От біда! – мовила жінка, враз пройнявшись материнським співчуттям.– Так мені вас жаль... Соломоне! – гукнула вона у вікно до невеликої хатини на задвірку.
У дверях з'явився чоловік у шкіряному фартусі, з бруднющими руками.
– Слухай, Соломоне,– мовила до нього жінка,– той чоловік повезе сьогодні вантаж через річку?