– А якщо тебе посадять у тюрму?
– Хіба ж ви з мамою не впораєтеся з господарством? – усміхнувся Саймон старший.
– Мама впорається з чим хочеш,– сказав хлопчик.– От тільки як їм не соромно вигадувати такі закони!..
– Сподіваюся, хазяїне, вам ніщо через нас не загрожує? – стурбовано запитав Джордж.
– Не журися, Джордже. На те ми й живемо на світі. Якби ми не ризикували задля добра, то чого були б варті?
– Але ж ви ризикуєте через мене! – мовив Джордж.– Не можу я цього допустити.
– Хай тебе це не тривожить, Джордже. Ми ризикуємо не через тебе, а в ім'я справедливості,– відказав Саймон.– Отож перебудеш тут до вечора, а десь годині о десятій Файнес Флетчер відвезе тебе до дальшого поселення, тебе і твоїх супутників. За вами йде погоня, і зволікати не можна.
– Коли так, то навіщо дожидати вечора? – спитав Джордж.