– О, я добре розумію, до чого йдеться. Бачив, як ви переморгувались і шепотілися, коли я забирав його з фабрики. Та мене в дурні не пошиєте. В нас вільна країна, сері Цей молодик – моя власність, і я робитиму з ним усе, що захочу, і край!
Отак загинула остання Джорджева надія, і тепер він не май попереду нічого, крім життя, сповненого осоружної тяжкої праці, що його ще дужче потьмарять усі ті загострені підступи та образи, на які здатен вигадливий розум деспота.
Один дуже людяний юрист сказав колись: "Найгірше, що можна заподіяти людині,– це повісити її". Ні! З людиною можна повестися ще й гірше!
Розділ III
БАТЬКО І ЧОЛОВІК
Місіс Шелбі поїхала в гості, а Еліза стояла на веранді й невесело дивилась, як віддаляється коляска, коли раптом хтось поклав руку їй на плече. Вона обернулась, і в її гарних очах засвітилася радісна усмішка.
– Це ти, Джордже? Як ти мене злякав! Ой, я така рада, що ти прийшов! Ходім до мене – пані поїхала на цілий вечір, і нас ніхто не потурбує!
З цими словами Еліза повела його до невеликої чепурної кімнатки, що виходила на веранду,– там вона звичайно сиділа над шитвом, готова схопитися на перший поклик своєї господині,