– А ви, чужинцю, непогану негритянку придбали.
– Та начебто,– відказав Гейлі, пахкаючи сигарою.
– Везете на пониззя? – спитав незнайомець. Гейлі кивнув головою і курив собі далі.
– На плантації?
– Еге ж,– відказав Гейлі.– Я маю замовлення від радної плантації, то, певне, і її туди збуду. Мені казали, що вона добра куховарка, то, може, й там її до цього діла приставлять. А ні – то збиратиме бавовну. Пальці в неї на те годящі, я дивився. Так чи так, а візьмуть її охоче.
– А от малий на плантації, певне, ні до чого,– сказав незнайомець.
– Я позбудусь його при першій же зручній нагоді,– озвався Гейлі, запалюючи нову сигару.
– Гадаю, небагато за нього заправите? – спитав незнайомець, і собі вмощуючись на ящиках