— Аякже! — відповів Тіп. — Я сам витрусив усе до останньої порошинки.
— У такому разі у цієї перечниці подвійне дно, — оголосив Опудало. —Якщо я не помиляюся, то між зовнішнім і внутрішнім дном проміжок з мій палець.
— Дайте-но подивитися, — сказав Залізний Лісоруб, узявши перечницю. — Таки-так, — підтвердив він придивившись. — Тут точно є подвійне дно. Цікаво, навіщо воно тут?
— А чи не можна її якось розкрутити? — зацікавився таємницею перечниці Тіп.
— Схоже, нижня частина відкручується, — повідомив Залізний Лісоруб. — Пальці у мене не дуже гнучкі, отож спробуй ти.
Перечниця знову повернулася до Тіпа, і він без великих зусиль відкрутив нижню частину. Там були три сріблясті пігулки й акуратно складений папірець. Хлопець обережно розгорнув папірець. Червоним чорнилом розбірливим почерком на ньому було щось написано.
— Прочитай уголос, — попрохав Опудало, і Тіп прочитав наступне: