— Не знаю, — зізналася Дороті. — Радше тут якась хитрість.
— Так, — кивнув Чарівник. — Мені потрібно було обдурити цього виродка Чаклуна, і Принца, і всіх їхніх дурних підданих, але вам, друзі, я готовий зізнатися, що це був всього лиш спритний фокус.
— Але я ж бачив поросят на власні очі! — вигукнув Зеб.
— І я теж, — промуркотіло кошеня.
— Ще б пак ви їх не бачили, — відповів Чарівник. — Вони існують насправді та зараз сидять у кишені мого жилета. Але поділ їх на частини, а потім складання воєдино — спритність рук, не більше.
— Покажи нам швидше своїх поросят, — нетерпляче зажадала Еврика.
Маленький чоловічок обережно опустив руку в кишеню, дістав звідти крихітних поросят і поставив їх на траву. Поросята забігали навколо і стали щипати ніжні молоді пагони трави.