Чарівникові це запрошення не дуже сподобалося, але не прийняти його він не наважився. Тож пройшов разом із Принцом у величезний вежовий зал, а Дороті, Зеб і весь натовп поспішили слідом за ними.
Порослий колючками Чаклун сидів на троні. Побачивши його, Чарівник зі смішком сказав:
— Що за безглузде створіння!
— На вигляд він, може, й безглуздий, — неголосно промовив Принц, — але це один із найсильніших чаклунів. Його єдиний недолік полягає в тому, що він занадто часто помиляється.
— Я ніколи не помиляюся, — заперечив Чаклун.
— Зовсім недавно ти стверджував у моїй присутності, що з неба більше не падатиме каміння або люди, — нагадав Принц.
— Правильно, ну то й що?