Незабаром до присутніх підійшов незнайомець, у темному волоссі якого прямо над чолом виблискувала зірка. Схоже, це була шанована тут людина, бо інші розступилися, щоб дати йому дорогу. Обвівши безтурботним поглядом спочатку тварин, потім дітей, він звернувся до Зеба, який зростом був трохи вище за Дороті.
— Скажіть мені, зловмисники, це ви викликали дощ із каменів?
Хлопчик на якийсь час розгубився, бо не розумів, що мається на увазі під цим запитанням. Тоді, згадавши каміння, що впало разом із ними та, мабуть, досягло землі раніше, ніж вони, відповів:
— Ні, сер. Ми нічого не викликали. Це був землетрус.
Чоловік із зіркою якийсь час постояв, тихо роздумуючи над цією заявою. Потім запитав:
— А що таке землетрус?
— Не знаю, — сказав Зеб, який все ще був дуже розгублений.