— Боюся, що я не знайомий ні з Голодним Тигром, ні з Біллиною, — похитав головою Чарівник. — Біллина — це дівчинка?
— Ні, це Жовта Курка і, до речі, моя хороша подруга. Я впевнена, що вона й тобі сподобається, коли ти познайомишся з нею ближче, — запевнила його Дороті.
— Так у тебе там друзів цілий звіринець, — зніяковіло хмикнув Зеб. — Може, ти краще побажаєш, щоб я перенісся в яке-небудь безпечніше місце, а не в Країну Оз?
— Не турбуйся, — відповіла дівчинка. — Ось побачиш, тобі дуже там сподобається. Котра зараз година, пане Чарівник?
Маленький чоловічок глянув на свій великий срібний годинник, який завжди носив в кишені жилета.
— Опів на четверту, — сказав він.
— Значить, залишилося почекати всього пів години, — продовжувала дівчинка, — а потім ми вмить перенесемося до Смарагдового Міста.