А мені лиш треба повітря та дві моїх щоки!
А я з народження краще за всіх, і шлю вам усім привіт!
— Не розумію, чому він пишається собою, — сказала Дороті. — Втім, я чула й гіршу музику.
— Де? — запитав Ґудзик-Розумник.
— Зараз не згадаю. Але пан Веселий Повторун справді дуже дивна особистість, і, напевно, він один такий на всьому білому світі.
Слова Дороті, здавалося, потішили товстуна. Він надув груди, зверхньо подивився на подорожніх і продовжив свою пісню:
Я не збираю музикантів у групу,