Це музика, і ось я раптом стих,
Але це тільки мить —
Наступної секунди музèка знов сурмить!
— Бідолаха, — сказала Поліхромія, — він не підвладний сам собі. Яке нещастя!
— Так, — погодився Косматий чоловічок, — ми приречені слухати ці звуки недовго, бо скоро підемо далі, а бідний хлопець змушений слухати себе все життя. По-моєму, це може довести до божевілля, як вважаєте?
— Не знаю, — відповів Ґудзик-Розумник.
Тото сказав: «Гав-гав!» і всі засміялися.